“Наша Хата”, будинок для бездомних неподалік Дрогобича переповнений, і щодня звертаються по допомогу нові бездомні, тому є потреба у ще одному помешканні поблизу, кажуть у місцевому “Карітасі”.
Новий будинок має стати справжнім домом, де колишні безхатьки будуть жити спільнотою: разом готувати, займатись сільськогосподарсьою діяльністю, таким чином заробляючи собі на проживання.
Організатори концерту запрошують всіх зацікавлених купувати квитки за адресою: вул. Чорновола 4, 30 кабінет, Карітас (за тел. 0983118637)
Якщо ж хтось не може бути на концерті, але хоче допомогти, то можна долучатись до доброї справи в інший зручний спосіб: будівельні матеріалами, волонтерська допомогою чи пожертви.
Довідка
У львівській родині Дарміців – семеро дітей: дві сестри і п’ятеро братів. І саме брати і стали музикантами-віртуозами. Займатися музикою брати почали практично в один і той же рік. Старшому було 10 років, а найменшому, Ромі ще не виповнилося і п’яти.
Хлопці вчилися у спеціалізованій музичній школі імені Соломії Крушельницької, а потім старші Дарміці стали студентами оркестрового відділення Львівської музичної академії імені Миколи Лисенка.
У багатодітній сім’ї Дарміців братам було з домашніми репетиціями досить складно, адже у кожного свої завдання, свої твори і розпорядок дня. Рятувало ситуацію одне неписане правило: хто перший встає, той першим і розпочинає свою репетицію. Іноді доводилося вставати і о п’ятій годині ранку, щоб за дві–три години відшліфувати домашнє завдання, а потім бігти на заняття. Бувало, що свої домашні міні-концерти брати поєднували. Сьогодні кожен з братів реалізовує свої таланти на різних сценах – хто в Україні, хто в інших країнах Європи.
Найстаршому Леонідові нині 27 роки, Володі – 26, Сашкові виповнилося 25, Павлові – 22, а найменшому Ромі – 19. І всі вони грають, як на скрипці так і на фортепіано.
За матеріалами Уляни Яжик, Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, та Тетяни Коняєвої, Високий Замок
